Географічна карта - Карист (Kárystos)

Карист (Κάρυστος) — грецьке місто на півдні Евбеї в номі Евбея, біля гори Оха, у давнину — незалежне місто-держава.

Перша згадка про Карист як місто, населене абантами, зустрічається у Гомера. За деякими даними Карист за мікенських часів входив до складу Фіванського царства. Каристянином був, зокрема, Алкафой. Після дорійської навали абанти були поступово асимільовані іонійцями, що переселилися з материкової Греції, а місто перетворилося на самостійний поліс.

Під час Лелантської війни (720 - 660 рр. до н. е.) Карист був союзником Халкіди, а не ближчої до нього географічно Еретрії. На початку VII ст. до н. е. місто захопили союзники Еретрії - мілетці, проте досить швидко мешканці Кариста (можливо, скориставшись громадянським конфліктом у Мілеті, або ж загальною перемогою Халкіди) відновили незалежність.

У 490 р. до н. е. місто після нетривалої облоги захопили перси, які використали його як базу для подальшого нападу на Еретрію. Надалі Карист зберігав вірність Ахеменідам, зокрема під час Саламінської битви каристяни тримали бік персів, а після поразки - відмовилися сплачувати данину Фемістоклу і приєднуватися до Делоського союзу. У 467 р. до н. е. афіняни захопили і сплюндрували Карист, насильно приєднавши його до своєї архе.

За еліністичної доби Карист вважали важливим торговельним пунктом. Особливо після того, як поруч з містом були знайдені поклади циполіна, який римляни називали "каристійським мармуром" (Carystium marmor). За візантійських часів Карист занепав, перетворившись на невеличке село.

Після захоплення Константинополя хрестоносцями (1204) Карист став центром володінь веронського барона Джиберто далле Карчері, потім опинився під владою його брата Равано, який у 1209 визнав венеційський протекторат.